Асцит, або черевна водянка, нерідко є наслідком іншого, більш небезпечного і складного в лікуванні захворювання. Проте і сам по собі асцит здатний ускладнити життя хворому і привести до сумних наслідків. Сучасною медициною розроблені досить ефективні методи лікування асциту на різних його стадіях. Що потрібно знати про перші ознаки асциту, під час якого розвитку і до якого лікаря звернутися за допомогою? Про це нам розповість головний редактор сайту artlife.rv.ua.
Асцит як частий супутник небезпечних захворювань
Під асцитом в медицині розуміють вторинний патологічний стан, для якого характерне скупчення рідини в черевній порожнині. Найчастіше асцит викликається порушенням регуляції обміну рідини в організмі в результаті серйозних патологічних станів.
У здоровому організмі в черевній порожнині завжди знаходиться трохи рідини, при цьому вона не накопичується, а всмоктується лімфатичними капілярами. При різних захворюваннях внутрішніх органів і систем збільшується швидкість утворення рідини і знижується швидкість її всмоктування. При розвитку асциту рідини стає все більше, вона починає здавлювати життєво важливі органи. Це сприяє розвитку основного захворювання і прогресуванню асциту. Крім цього, оскільки основна частина рідини скупчується в черевній порожнині, відбувається значне зменшення об’єму циркулюючої крові. Це призводить до запуску компенсаторних механізмів, що затримують в організмі воду. У хворого істотно сповільнюється швидкість утворення сечі і її виділення, при цьому кількість асцитичної рідини збільшується.
Накопичення рідини в порожнині живота зазвичай супроводжується підвищенням внутрішньочеревного тиску, порушенням кровообігу і серцевої діяльності. У деяких випадках виникають втрата білка і електролітні порушення, що викликають серцеву та дихальну недостатність, що значно погіршує прогноз основного захворювання.
У медицині виділяють три основних стадії розвитку асциту:
- Транзиторна. На цій стадії в черевній порожнині накопичується не більше 400 мл рідини. Виявити захворювання можна тільки за допомогою спеціальних досліджень. Функції органів не порушені. Зняття симптомів асциту можливо за допомогою терапії основного захворювання;
- Помірна. У черевній порожнині на цій стадії накопичується до 4 л рідини. Спостерігається збільшення живота у пацієнта. У положенні стоячи можна помітити випинання нижньої частини черевної стінки. У положенні лежачи хворий нерідко скаржиться на задишку. Наявність рідини визначається за допомогою перкусії (простукування) або симптому флуктуації (коливання протилежної стінки живота при простукуванні);
- Напружена. Кількість рідини на цій стадії може навіть перевищувати 10-15 л. Тиск в черевній порожнині підвищується і порушує нормальну роботу життєво важливих органів. Стан пацієнта при цьому важкий, його необхідно терміново госпіталізувати.
Причини асциту
За статистикою основними причинами виникнення асциту черевної порожнини є:
- хвороби печінки (70 %);
- онкологічні захворювання (10 %);
- серцева недостатність (5 %).
Крім того, асцитом можуть супроводжуватися такі захворювання, як:
- хвороби нирок;
- туберкульозне ураження очеревини;
- гінекологічні захворювання;
- ендокринні порушення;
- ревматизм, ревматоїдний артрит;
- червона вовчанка;
- цукровий діабет другого типу;
- уремія;
- хвороби травної системи;
- перитоніти неінфекційної етіології;
- порушення відтоку лімфи з черевної порожнини.